До:
Городоцького районного суду
Позивач:
Відповідач:
УДАЇ УМВС України в Львівській обл в особі інспектора ЛП ВДАІ з ОАТ ДАІ
Городоцького р-ну ст..лейтенанта міліції С
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 26.04.2010 №ВС .
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. Постанова ДАІ про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом та стосується інтересів конкретної особи (порушника), тобто є актом індивідуальної дії, тому керуючись ч.2 ст.19 КАСУ прошу розглянути позов про її скасування адміністративним судом за місцем проживання позивача.
12 червня 2010 року на мою домашню адресу поштою надійшла Постанова ВС № від 26 квітня 2010 р. в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на мене адмінстягнення у вигляді штрафу 340 гривень, а у випадку несплати мною штрафу протягом 15 днів органи державної виконавчої служби зобов`язано стягнути з мене подвійний розмір штрафу (680 гривень). Прибувши з відрядження 30 червня 2010 року я ознайомився з цією Постановою і співставляючи дані, вказані в ній з реальними подіями я дійшов висновку, що йдеться про наступне:
26 березня 2010 р. (дату звіряю зі шляховими листами підприємства, на якому працюю) близько 15 год в районі м.Любар Житомирської області (можливо й 176 км автодороги Біла Церква-Кременець) мене при керуванні автопоїздом у складі автомобіля ДАФ (держ.номер ВС ВХ) та напівпричіпа SHMITZ (держ.номер ВС ХТ)зупинили інспектори ДАІ і після зовнішнього огляду транспортного засобу і документів заявили, що записи в тимчасовому реєстраційному талони напівпричепа про тип кузова не відповідають дійсності, бо він являється не бортовим, а фургоном. Я телефонним зв`язком з`єднався з власником напівпричепа Х., який пояснив інспекторам, що даний напівпричіп був ввезений в Україну, пройшов митне оформлення і два рази переєстровувався органами ДАІ в такому вигляді, як він є і ніколи не переобладнувався. При митній реєстрації та переєстрації, відповідно до «Інструкції про проведення держ.реєстрації, переєстрації та обліку транспортних засобів…», затвердженої наказом МВС України № 335 від 10.04.2002 р. звичайно ж проводилась платна експертиза транспортного засобу уповноваженими для цього експертами, всі дані були перевірені і внесені в реєстраційні документи. Обґрунтувати своє твердження нормативними документами інспектор не зміг, натомість повідомив, що колір в документах також вказаний неправильно, бо він не чорний, а сірий. Даний напівпричіп являється бортовою платформою чорного кольору з сірим тентом типу «шторка» та дверима ззаду фабричного виробництва всесвітньо відомої марки SHMITZ і ніколи не переобладнувався. Саме спираючись на наявність дверей і сірий колір тента інспектор вказував на неправильність вказання типу кузова і кольору напівпричепа в реєстраційних документах. На слова про те, що колір причепа визначається за кольором рами (саме так стверджували експерти при переєстрації в МРЕВ), а значить є чорним і пропозицію скласти протокол, не затримувати автопоїзд з вантажем в дорозі і продовжити спір в суді інспектор ДПС відповів намаганням вилучити талон державного технічного огляду. На прохання власника напівпричепа Х. інспектор ДПС вказав своє прізвище і дав номер телефону «гарячої лінії» управління ДАІ Житомирської області, який при дзвінку на нього виявився номером телефону безпосередньо районного відділення ВДАІ, де працює інспектор. Там нам порадили «вирішити всі проблеми на місці», на що Х. заявив що ніяких грошей давати не буде і вимагає відпустити автопоїзд. В райвідділі ДАІ запевнили, що передзвонять на місце події і проблема залагодиться. Проте через кілька хвилин інспектор ДАІ (на жаль, я вже зараз не можу пригадати його прізвища) здійснив повторний огляд і сказав, що на одному з дванадцяти коліс автопоїзда в одному місці(!) протектор менший за дозволений, прийнявся складати протокол і звернувся до водія з вимогою здати талон техогляду. Х. в мережі інтернет знайшов номер телефону «гарячої лінії» обласного управління ДАІ, зателефонував туди і попросив зареєструвати скаргу на дії працівників ДАІ. Там уточнили місце подій і прізвище інспектора, пообіцяли розібратися в проблемі. Через кілька хвилин інспектор підійшов до мене та попросив дати свідчення в пояснювальній записці, яку він склав керівництву, а потім віддав документи попросив не ображатися і побажав щасливої дороги. Жодного протоколу на місці ми не складали і я ніде, крім пояснювальної записки інспектора ДПС не розписувався.
Вже в кінці квітня 2010 року, при переоформленні тимчасового реєстраційного талону на постійний техпаспорт Х., пам`ятаючи про цю ситуацію, уточняв і навіть настоював, звертаючись до працівників Львівського МРЕВ про правильне вказання в документах типу кузова. Проте інспектор з розшуку О., заст..нач.МРЕВ М. та нач.МРЕВ П. виявили переконання, що тип кузова визначений правильно. Окрім того, ні в загальнодоступних нормативно-методичних матеріалах, ні в документах автомобільних експертів взагалі не виявлено норм, згідно яких класифікуються кузови вантажних автомобілів. Проте я пропоную не заглиблюватися в дискусію, а звернути увагу на сам спосіб розгляду інспектором ДАІ спірного адміністративного правопорушення:
Наскільки я розумію, інспектор ЛП ВДАІ з ОАТ Городоцького р-ну ст.лейтенант міліції С., керуючись част. шостої ст..258 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянув дану справу і виніс вищевказану Постанову в справі про адміністративне правопорушення. Проте дана норма стосується лише правопорушень, виявлених:«у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою
працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису». Нічого подібного в цій ситуації не використовувалося, зрозуміло що ніяких відео-фотоматеріалів працівники ДАІ в своєму розпорядженні не мали, та й сама природа інкримінованого мені правопорушення виключає використання автоматично працюючих технічних засобів. Окрім того, згідно част.4 ст.258 якщо звинувачена особа оспорює дії працівників ДАІ, то останні зобов`язані в будь-якому випадку скласти протокол, який потім використовується як додаток до Постанови. Отже, співробітники ДАІ навіть при виявленні правопорушення зобов`язані були згідно ст.254 КУпАП скласти протокол про адміністративне правопорушення, де вказуються усі дані необхідні для розгляду справи по суті, в тому числі й докази та пояснення особи. Ст.лейтенант міліції С. спираючись на ст.283 КУпАП, без наявності протоколу і без моєї участі розглядає дану справу і виносить Постанову ВС № від 26.04.2010 р. в справі про адміністративне правопорушення. Щодо такого розгляду, особливо враховуючи , що сам факт скоєння мною правопорушення є суперечливим і недоведеним, я маю наступні заперечення:
1. В зв`язку з відсутністю Протоколу про адміністративне правопорушення (порушення ст..254,256,258 КУпАП) , де мали б бути зафіксовані докази, розгляді справи без моєї участі (пряме порушення всіх моїх прав, передбачених ст..268 КУпАП) інспектор ДАІ не міг встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність моєї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, як це передбачено ст.251 КУпАП, чим прямо порушив ст.252,279,280 КУпАП і не забезпечив виконання завдань провадження в справах про адміністративні порушення згідно ст.. 245 КУпАП.
2. Дана Постанова винесена 26 квітня 2010 року, а мені, згідно з записом в ній самій, надіслана 02 червня 2010 року, чим грубо порушено строки, визначені ст. 285 КУпАП. Відповідно мене позбавлено можливості вчасно оскаржити винесення такої постанови, як це передбачено ст.287-289КУпАП.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова ВС по справі про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1.Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
2.В зв`язку з грубим порушенням інспектором ЛП ВДАІ з ОАТ Городоцького р-ну ст.лейтенантом міліції С. строків, передбачених ст..285 КУпАП при надсиланні постанови про адміністративне правопорушення та перебуванням мене у відрядженні (копія відрядного листа додається)поновити моє право на оскарження винесеної постанови та прийняти даний позов до розгляду.
2.Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2010 року ВС№, про накладення на мене – Г. адміністративного стягнення по ст. 121 ч.1 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) гривень визнати протиправною (прийняту з порушеннями ст.ст.245,252,254,256,258,268,279,280,285 КУпАП) та скасувати.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 6 ст. 247 КУпАП в зв’язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2010 року №ВС – 1 аркуш.
2. Копія шляхового листа – 1 аркуш.
«01» липня 2010 року ________________ Г.
Як бачите - аналогічна ситуація.Позов судом задоволено, постанову скасовано