Прем"єр - міністру України
Тимошенко Ю.В.
Шановна Юліє Володимирівно!
Засвідчуємо Вам свою глибоку повагу та висловлюємо щиру вдячність за Вашу небайдужість до проблем українських міжнародних автомобільних перевізників.
На сьогоднішній день за Вашою допомогою вже вирішено ряд проблемних питань, які негативним чином впливали на конкурентноспроможність вітчизняних перевізників.
Однак викликають серйозну занепокоєність обставини, що склалися з набуттям чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 226 щодо встановлення мінімального розміру тарифів на внутрішні перевезення вантажів автотранспортними засобами.
22 травня набув чинності наказ Міністерства економіки України від 10.04.2009. № 327 "Про затвердження показників середніх роздрібних цін на автомобільне паливо, які застосовуються для обчислення мінімального розміру тарифів на перевезення вантажів автотранспортними засобами територією України ", яким затверджена середня ціна на дизельне паливо на II квартал 2009 p., що складає 5,56 грн. за 1 літр.
Згідно Постанови коефіцієнт, що застосовується для визначення мінімального розміру тарифу на 1 кілометр перевезень, відповідно до вартості 1 літра палива для автотранспортних засобів вантажопідйомністю від 10001 до 20000 кілограм становить 1,1 , отже мінімальний тариф для зазначених автомобілів складатиме 6,12 грн.
Ще на стадії опрацювання проекту Постанови Асоціація зверталася до Міністерства транспорту та зв’язку України з категоричними запереченнями стосовно встановлення мінімального розміру тарифів на перевезення вантажів автотранспортними засобами територією України.
Свої заперечення ми аргументували тим, що зазначена Постанова порушує вимоги цілої низки законів України, у тому числі Конституційні основи правового господарського порядку в Україні щодо забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання.
Крім того, ми зауважували, що пояснювальна записка до проекту Постанови не містить жодних розрахунків та економічних обґрунтувань щодо застосування саме таких розмірів коефіцієнтів, на чому вони базуються. Відтак незрозуміло до яких економічних наслідків призведе їх застосування, яким чином норми постанови позначаться на фінансовому стані транспортних підприємств та який вплив це матиме на бюджетні надходження.
Варто зауважити, що питома вага вартості палива у собівартості перевезення складає 45-47%, а відтак при ціні 5,56 грн. за 1 л палива, собівартість перевезення складатиме приблизно 3,75 грн. за 1 км.
Таким чином, вартість 1 км перевезення з урахуванням рентабельності 10% та ПДВ складатиме біля 4,90 грн. То ж яку рентабельність треба закласти щоб отримати тариф 6,12 грн.? І це мінімальний тариф!
Однозначно не можна вводити державне регулювання цін без проведення попередніх економічних розрахунків, а також не брати до уваги те, що на зазначеному ринку працюють суб’єкти, які знаходяться на різних системах оподаткування.
Згідно з діючим законодавством за невиконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України несуть відповідальність виключно перевізники.
Однак крім перевізників, учасниками транспортного процесу є також вантажовласники, вантажовідправники, вантажоодержувачі, транспортні експедитори та інші особи, які виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів. Часто замовник замовляє вантажне перевезення через експедитора. Отже не дотримання вимог Постанови щодо мінімального тарифу може виникнути у ланці вантажовідправник - експедитор, але жодної відповідальності за порушення ці суб’єкти не несуть.
Ринок вантажних перевезень настільки конкурентний, що жодним чином не потрібні ніякі додаткові механізми щодо його регулювання. Попит і пропозиція відрегулюють його найкраще.
Перевізники, які ініціювали народження Постанови № 226 представляли інтереси невеликої кількості перевізників, які, в основному, суб"єкти господарювання - платники єдиного податку з фіксованим податком у межах від 20 до 200 гривень на місяць і не ведуть бухгалтерського обліку.
Отже на них фактично не поширюються вимоги зазначеної Постанови, їх ніхто не буде перевіряти на предмет вартості 1 км перевезення у ціні надаваної послуги.
При встановленні мінімальних тарифів найбільш конкурентноздатними почуватимуться перевізники, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, а держава при цьому буде мати мінімальні надходження.
Виходячи з того, що під час економічної кризи кожен виробник оптимізує свої витрати, у тому числі і транспортні, встановлення "мінімального тарифу" на вантажні перевезення, який містить в собі рентабельність від 30 до 50 відсотків в залежності від того як закуповується паливо - вроздріб або гурт, таке регулювання не тільки не потрібне, а і шкідливе для держави, адже ляже тягарем на і без того збіднілого споживача товарів (беручи до уваги те, що транспортні витрати у вартості товару складають приблизно 20 %).
Враховуючи вищезазначене просимо Вас, шановна Юліє Володимирівно, скасувати вказану Постанову, як таку, що практично нівелює ринкові принципи у галузі вантажних перевезень.
З повагою,
Президент АсМАП Л. Костюченко
Александр.